Для мене карантин став періодом внутрішніх викликів. І результатами тривалого перебування у стресі стала глибока саморефлексія.

Прийнявши умови гри у новій реальності, я отримав у відповідь трансформацію світорозуміння. Це призвело до бажання віднайти внутрішню гармонію та душевний спокій. Період активних устремлінь змінився періодом неквапливого споглядання.

Зміна життєвих обставин призвела до кореляції системи цінностей та подальшої особистісної трансформації.

Як результат, я відкрив для себе новий спосіб сублімації – постери, в основі яких лежить колажна техніка. Вони замістили раніше звичну для мене фотографію та стала засобом самовираження в умовах карантинної реальності.

В основі постерів – мої переживання, страхи та роздуми. Це відверта проєкція мого внутрішнього світу.

Постери – це мій монолог про себе та навколишній світ, про свої турботи та переживання. Адже я вважаю, що мистецтво має не тільки заспокоювати. Воно також має викликати почуття тривоги, бажання отримати відповіді про себе та навколишній світ.

Мої постери — чудове рішення для цифрових обкладинок (від журналів і книг до музичних альбомів). Надруковані, вони можуть стать окрасою сучасних інтер'єрів (житлових або в ресторанах чи готелях).

Світ змінюється – і я намагаюсь за ним встигнути.