Посеред проходів
Агов, ти! Що стоїш на холоднечі. Посеред порожніх проходів, посеред холодного простору.
Ти стаєш самотнім та старим. І стіни навколо занадто високі. Проте я розумію тебе.
Я і сам намагався. Я і сам хотів звільнитися. Притулявся вухом до стін. Чекаючи на чийсь дзвінок…